Саморобний запа́ льний прилад: визначення поняття

Abstract

Зауважено відсутність визначення поняття «саморобний запа́ льний прилад» у чинних іноземних і вітчизняних методиках та довідковій літературі, якими фахівці послуговуються для проведення судових пожежно-технічних експертиз. Мета — сформулювати визначення поняття «саморобний запа́ льний прилад» для його подальшого вживання в межах проведення судових пожежно-технічних експертиз. Для досягнення поставленої мети застосовано метод системно-структурного аналізу. Відсутність методик і методів дослідження саморобних запа́ льних приладів унеможливлює спроби експертів у галузі судових пожежно-технічних досліджень визначити конкретне джерело запалювання, яке спричинило займання певного матеріалу (речовини) або має достатньо енергії для запалювання відповідного горючого середовища в осередку пожежі. Своєю чергою той факт, що конкретне джерело запалювання визначити неможливо, призводить до складання ймовірного, а не категоричного висновку експерта щодо з’ясування справжньої причини виникнення пожежі, а інколи й до того, що встановити причину пожежі взагалі неможливо. За трьома тлумачними словниками, складеними в різний час і різними укладачами, трьома посібниками (методиками) проведення судових пожежно-технічних експертиз і ДСТУ 2272:2006 ретельно проаналізовано тлумачення термінів, дотичних до формування поняття «саморобний запа́ льний прилад». Сформульовано визначення цього поняття, що надалі сприятиме розробленню відповідних методик і методів дослідження загальної будови саморобних запа́ льних приладів, елементів їхньої конструкції та принципу дії в межах проведення судових пожежно-технічних експертиз.