Заходи кримінально-правового реагування на заборони у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту: окремі аспекти нормативної визначеності та практики застосування

Abstract

Статтю присвячено дослідженню заходів кримінально-правового реагування на заборони у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту. Зазначено, що провідну роль у державному реагуванні на порушення кримінально-правових заборон у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту відіграє покарання, але не менш важливими є й інші альтернативні покаранню заходи кримінально-правового характеру, що основані на примусі (спеціальна конфіскація) або заохоченні (звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання). Зроблено висновок, що нормативна регламентація загроз застосування окремих каральних заходів кримінально-правового характеру в санкціях статей цього розділу Особливої частини, у яких законодавцем визначена загроза застосування різних видів покарань за вчинення передбачених в їх диспозиціях злочинів, потребує свого уточнення з позиції системного взаємозв’язку з положеннями Загальної частини КК України, а практика застосування спеціальної конфіскації – подальшого поширення й розвитку з огляду на запропоновані рекомендації її розмежування з так званою кримінальною процесуальною конфіскацією як засобу кримінального процесуального примусу. Зокрема зазначено, що таке уточнення може бути здійснено або шляхом долучення додаткових покарань, визначених у санкціях ч. 1, 2, 3 ст. 286, ч. 1 ст. 287 КК України, до загального переліку видів покарань із їх окремим змістовним визначенням у відповідних статтях розділу Х Загальної частини КК України, або шляхом приведення нормативного визначення в санкціях зазначених статей розділу ХІ Особливої частини загроз застосування таких додаткових видів покарань у відповідність з чинними положеннями Загальної частини КК України. У зв’язку з цим до санкцій ст. 286 і 287 КК України пропонується внести відповідні зміни. Щодо практики застосування спеціальної конфіскації за вчинення злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, то рекомендовано в питанні її реалізації зважати на те, що спеціальній конфіскації підлягають визначені у п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК – п. 6, 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК, п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК – п. 2 ч. 9 ст. 100 КПК, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК – п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК – п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК предмети матеріального світу, що становлять певну майнову цінність, які, зазвичай визнаються речовими доказами в кримінальному провадженні, порушеному за фактом учинення певних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту.