Криміналістичний ДНК-аналіз: стан і перспективи розвитку в Україні

Abstract

Мета дослідження — узагальнити відомості про основні напрями використання ДНК-аналізу в практиці розкриття та розслідування злочинів, застосовувані у різних країнах світу, розглянути можливості цих напрямів і стан їх упровадження у вітчизняну слідчу й експертну практику, а також сформулювати авторське бачення перспектив подальшого розвитку теоретичних і прикладних аспектів криміналістичного дослідження ДНК в Україні. Схарактеризовано традиційні методи ДНК-профілювання, засновані на аналізі STR-локусів і дослідженні SNP мтДНК, наведено інформацію про застосування новітніх технологій для пошуку родичів за базами ДНК-профілів та визначення віку й біогеографічного походження людини за ДНК, а також методів масового паралельного секвенування численних фрагментів ДНК і виконання швидких тестів на ДНК-профіль. Зауважено, що основною перешкодою на шляху подальшого розвитку ДНК-аналізу в Україні є відсутність належного правового регулювання, що заважає формуванню ефективної національної бази даних ДНК-профілів. Звернено увагу на явний брак наукового забезпечення ДНК-досліджень в Україні. Запропоновано шляхи розв'язання наявних проблем у цій сфері, зокрема: популяризувати відповідні знання у середовищі правоохоронців для мінімізації типових помилок у поводженні зі слідами біологічного походження; унести зміни до кримінального процесуального законодавства України з метою належного врегулювання питань відібрання біологічних зразків і здійснення експрес-аналізів на ДНК-профіль; ужити заходів для розширення інструментальної бази й реальних можливостей лабораторій судової генетики.