Спеціальні економічні знання в розслідуванні господарських кримінальних правопорушень

Abstract

Мета статті — з’ясувати роль, місце та значення спеціальних економічних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, а також визначити оптимальні форми їх застосування на різних етапах кримінального провадження. Методологічним підґрунтям дослідження стали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи (діалектичний, системно-структурний, функціональний, юридико-догматичний, інтерпретаційний і порівняльно-правовий). Обґрунтовано, що ефективне розслідування господарських кримінальних правопорушень неможливе без залучення знань, які виходять за межі традиційної юридичної компетентності. Складність фінансових схем, багатоступеневість економічних процесів і подібність злочинних операцій до легальної господарської діяльності потребують участі економістів, аудиторів, бухгалтерів та інших фахівців фінансово-економічного профілю. Розкрито значення ревізій і документальних перевірок як непроцесуальної форми застосування спеціальних економічних знань, а також охарактеризовано роз’яснення акта ревізії як довідково-консультаційну діяльність, що забезпечує коректне тлумачення спеціальних термінів, методик і фінансових висновків. Особливу увагу приділено участі спеціаліста-економіста в слідчих (розшукових) діях, насамперед у допиті як процесуальному інструменті підвищення точності, повноти й достовірності отриманих показань. Аргументовано, що фахова підтримка слідчого з боку спеціаліста є важливим елементом забезпечення належної якості доказової інформації. Визначено підстави та значення призначення судово-економічних і судово-бухгалтерських експертиз, які є основними формами науково обґрунтованої оцінки фінансово-господарських операцій та усунення суперечностей, що виникають під час аналізу ревізійних матеріалів. Узагальнено, що спеціальні економічні знання є системоутворювальним компонентом доказування в кримінальних провадженнях господарсько-економічної спрямованості. Їх раціональне використання сприяє підвищенню ефективності досудового розслідування, забезпечує точність фінансових оцінок, мінімізує ризик помилок і допомагає відновити порушені права держави й суб’єктів господарювання.