Судово-експертне дорожньо-технічне дослідження: стан і зміни відповідно до нових завдань експертного забезпечення правосуддя

Abstract

Мета статті — науково обґрунтувати актуальність дослідження напрямів формування та розширення предмета експертного дорожньо-технічного дослідження з метою підвищити ефективність використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних із будівництвом, ремонтом доріг і визначенням збитків від руйнування дорожньої інфраструктури внаслідок воєнних дій та інших негативних чинників, що впливають на стан дорожньої інфраструктури. Методологічним підґрунтям дослідження є положення теорії пізнання, що дали змогу дослідити сутність предмета дорожньо-технічних досліджень, виокремити фактичні дані й обставини кримінального провадження (для формулювання поняття предмета дорожньо-технічної експертизи залежно від вирішуваних завдань) і визначити об’єкти, суб’єкти й методи дослідження. Застосовано комплекс методів наукового пізнання, зокрема: загально-наукових, окремих і спеціальних. Окреслено й науково обґрунтовано напрями формування полів предмета судової дорожньо-технічної експертизи. На підставі аналізу статистичних даних з експертної практики продемонстровано зростання кількості та складності виконаних дорожньо-технічних досліджень. З’ясовано генезис змін меж предмета судових дорожньо-технічних досліджень. Зосереджено увагу на тісному зв’язку предмета судово-експертного дослідження із завданнями, що підлягають розв’язанню у зв’язку із якісними змінами злочинності й викликами війни. Доведено потребу в розробленні та впровадженні новітніх методик судово-експертного дослідження для використання уповноваженою особою під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері дорожньої інфраструктури. Окреслено чинники, що позначаються на результатах експертних досліджень. Сформовано пропозиції, спрямовані на більш ефективне використання спеціальних знань у забезпеченні розкриття та розслідування злочинів і поліпшення результатів роботи судових експертів у контексті розроблення науково-методичної бази для вдосконалення основної форми застосування спеціальних знань — судової експертизи.