Тенденції застосування спеціальних знань під час розслідування злочинів агресії

Abstract

This article purpose is to identify current trends in the application of specific expertise during investigation of criminal offenses related to armed aggression, and to outline their significance for ensuring the process of evidence in national and international criminal proceedings. For achieving this goal, general scientific methods of analysis and synthesis, induction and deduction, as well as special methods were used: dialectical one, systemic-structural one, comparative-legal one, and generalization. It was found that modern practice of investigating offenses committed in connection with armed aggression is characterized by an increase in the share of digital data and an increased need for specific expertise not only at the stage of ordering forensic examinations, but also during the initial documentation of events, verification of evidence, establishment of cause-and-effect relationships, and analytical processing of information arrays. It was determined that key trends are the institutional expansion of the role of a specialist in criminal proceedings; digitalization of evidence (application of platforms for collecting and systematizing information, tools for secure fixation of photo and video evidence, OSINT-methods and digital forensics); proceduralization of technical methods due to increased requirements for proper fixation, preservation and verification of materials; interdisciplinary nature of specialized knowledge and the growth of the role of comprehensive and commission examinations. It was emphasized that in cases of mass casualties and population displacement, molecular genetic studies become of particular importance as a scientifically based tool for identifying victims and suspects, as well as verification of human genetic characteristics against forensic records, which ensures the determination of connections between events and individuals and contributes to the construction of evidentiary versions. It is substantiated that increasing the efficiency of investigating offenses related to armed aggression requires standardization of procedures for working with digital and biological materials, proper interagency interaction, integration of information and analytical systems, and ensuring the continuity of specific expertise use.

Мета статті — визначити сучасні тенденції застосування спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією, та окреслити їх значення для забезпечення процесу доказування в національному й міжнародному кримінальному судочинствах. Для реалізації поставленої мети застосовано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, а також спеціальні методи: діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий і узагальнення. З’ясовано, що сучасна практика розслідування правопорушень, учинених у зв’язку зі збройною агресією, характеризується збільшенням частки цифрових матеріалів і посиленням потреби у спеціальних знаннях не лише на етапі призначення судових експертиз, а й під час первинного документування подій, верифікації доказів, установлення причиново-наслідкових зв’язків і аналітичного опрацювання масивів інформації. Визначено, що ключовими тенденціями є інституційне розширення ролі спеціаліста у кримінальному провадженні; цифровізація доказування (застосування платформ збирання та систематизації відомостей, інструментів захищеної фіксації фото- й відеодоказів, OSINT-методів і цифрової криміналістики); процесуалізація технічних методів завдяки підвищенню вимог до належної фіксації, збереження та верифікації матеріалів; міждисциплінарність спеціальних знань і зростання ролі комплексних і комісійних експертиз. Наголошено, що в разі масових утрат і переміщення населення особливого значення набувають молекулярно-генетичні дослідження як науково обґрунтований інструмент ідентифікації потерпілих і підозрюваних, а також перевірка за криміналістичними обліками генетичних ознак людини, що забезпечує визначення зв’язків між подіями й особами та сприяє побудові доказових версій. Обґрунтовано, що підвищення ефективності розслідування правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією, потребує стандартизації процедур роботи з цифровими й біологічними матеріалами, належної міжвідомчої взаємодії, інтеграції інформаційно-аналітичних систем і забезпечення безперервності користування спеціальними знаннями.