Counteracting Mobbing: The Role оf Collective Bargaining Agreements аnd Forensic Expert Studies

Abstract

This scientific paper examines mobbing as one of the most harmful forms of psychological pressure within workplace collectives, undermining employee well-being and organizational stability. To accomplish the goal, general scientific methods have been employed: observation, comparison, abstraction, analysis, synthesis, modelling, etc. It emphasizes that, despite the statutory incorporation of the concept of «harassment (mobbing)» into the Labour Code of Ukraine, existing legal mechanisms require further development, while anti-discrimination legislation calls for stronger practical instruments. In this context, the collective bargaining agreement assumes particular importance as a preventive tool, enabling the institutionalization of corporate ethics, the establishment of clear grievance procedures, guarantees of protection against unfounded sanctions, and a precise definition of the parties’ liability. At the same time, the role of forensic expertise as a crucial evidentiary mechanism in mobbing cases is underscored. Specifically, forensic examinations – psychological, linguistic, and sociological – provide objective substantiation of psychological pressure, facilitate the analysis of workplace communications, and assess their impact on employees’ mental health. The synergy between the preventive function of collective bargaining agreements and the evidentiary strength of forensic expert studies creates a comprehensive system of protection against mobbing. The article also explores international standards, notably International Labour Organization’s Convention No. 190 and ILO Recommendation No. 206, as well as European Union – Directive 2000/78/EC, which establish principles of equality and prohibit psychological violence in the workplace. Their fundamental role in harmonizing national legislation and building a multi-level system of mobbing prevention – based on the integration of legal guarantees, organizational measures, socio-psychological methods, and forensic expert studies – is substantiated.

Мета статті — розглянути проблему мобінгу як одну з найбільш небезпечних форм психологічного тиску в трудових колективах, що негативно впливає на добробут працівників і стабільність організацій. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, абстракцію, аналіз, синтез, моделювання тощо. Підкреслено, що, попри закріплення поняття «цькування (мобінг)» у Кодексі законів про працю України, наявні правові механізми потребують деталізації, а антидискримінаційне законодавство — посилення практичного інструментарію. У цьому контексті особливого значення набуває колективний договір як локальний превентивний інструмент, що дає змогу закріпити правила корпоративної етики, передбачити чіткі механізми розгляду скарг і гарантії захисту від необґрунтованих санкцій та визначити відповідальність сторін. Водночас наголошено на ролі судової експертизи як основного доказового механізму у справах про мобінг. Саме експертні дослідження — психологічні, лінгвістичні й соціологічні — забезпечують об’єктивне підтвердження фактів психологічного тиску, аналізування комунікацій та оцінювання його впливу на психічне здоров’я працівника. Поєднання превентивної функції колективного договору й доказової сили судової експертизи створює комплексну систему захисту від мобінгу. Проаналізовано також міжнародні стандарти, зокрема Конвенцію Міжнародної організації праці № 190, її Рекомендацію № 206 і Директиву Ради Європи 2000/78/ЄC, які визначають принципи рівності й недопущення психологічного насильства у сфері праці. Обґрунтовано їх фундаментальне значення для гармонізації національного законодавства та побудови багаторівневої системи превенції мобінгу, що має ґрунтуватися на синергії правових гарантій, організаційних заходів, соціально-психологічних методів і судово-експертних досліджень.